Цікаве про обряд заручин в різних країнах

Кожна нація прагне зберегти і примножити свій рід, основою якого є сім'я, тому весільні обряди і традиції мають важливе культурне значення в історії кожного народу. 

У різних країнах світу століттями створювалися і відшліфовували найбільш прийнятні для кожної з них правила весільного циклу, якими керувалися всі покоління. Незважаючи на істотну різницю в обрядах, пов'язаних з процесом підготовки та проведення весілля, простежується якась загальна закономірність у весільних традиціях різних народів.

Наприклад, заручини, як один з найважливіших етапів ряду весільних ритуалів, є у всіх національностей. Традиційно, основним завданням цього обряду було знайомство родичів нареченого і нареченої, легалізація взаємовідносин пари в очах суспільства, а також вирішення питань, пов'язаних з проведенням весільної церемонії. 

Крім того, заручини надавали майбутньому подружжю деякий час перед одруженням для того, щоб краще пізнати один одного. Звичайно, ступінь цієї впізнаванності в кожній з країн існувала в своїх межах.

Особливості заручин у різних народів

• під час обряду заручин на Русі наречений міг купити для своєї дівчини кільце для заручин, яке вона, в разі згоди приймала, а потім батьки нареченого і нареченої обмінювалися подарунками і домовлялися про всі питання, пов'язані з майбутнім весіллям і облаштуванням новоспеченої сім'ї. Заручини не дозволяли молодим переступати межу дошлюбних стосунків, повністю виключаючи інтим.
• на відміну від слов'янських традицій, практичні німці, навпаки, після ритуального обряду заручин, дозволяли молодим починати спільне життя, що дозволяло за деякий час до весілля перевірити себе на сумісність, а також обзавестися своїм «затишним гніздечком».
• інші європейці, наприклад італійці, дотримувалися після заручин не менш строгих правил, що і до неї: нареченому дозволялося лише зрідка відвідувати будинок нареченої і тільки під наглядом батьків. Хлопець підносив коханій жінці дорогоцінне кільце з одним каменем, а вона, в свою чергу, обдаровувала його власноруч пошитою сорочкою.
• В Іспанії існував закон, згідно якого тривалі більше ніж 3 місяці заручини вважалися розірваними, а в Швеції молода пара після заручин повинна була в обов'язковому порядку відвідувати священика, який докладно «тестував» нареченого і наречену на предмет їх сумісності. 
• Якщо звернемо наші погляди на Схід, то побачимо, що ритуал заручин і тут мав важливе значення, хоча і проходив в більш строгих варіантах. Наприклад, в ісламських країнах вперше наречений бачив обличчя своєї майбутньої дружини саме під час заручин, він міг навіть трохи поговорити з нею, але тільки в присутності родичів, хоча доторкнутися до дівчини було не можна аж до дня одруження.
• Цікавий ритуал заручин існував в Японії. Він полягав у тому, що батько нареченого, приносив в будинок нареченої 3, 5 або 9 конвертів, що містять різні предмети-символи вдалого сімейного життя, а також гроші, які повинні були піти на весільні потреби. Батьки нареченої, своєю чергою, передавали батькові нареченого конверт з грошима, сума яких становила половину від суми, переданої з боку нареченого.

Сьогодні не всі дотримуються ритуального обряду заручин в тому вигляді, в якому він існував в старовину, хоча це красива подія і зараз можна обіграти так, щоб вона запам'яталася на все життя. Але головний атрибут заручин залишився у кожного народу: хвилюючий момент вручення нареченій кільця для заручин, найчастіше тонкої золотої каблучки з діамантом, з пропозицією руки і серця.

У ювелірному магазині «Золотий стандарт» Ви можете підібрати і купити прекрасне кільце для заручин; фото, докладний опис і ціни можна подивитися на нашому сайті.